1. Орфографічний словник української мови

шинкарчин

шинка́рчин

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шинкарчин — ШИНКА́РЧИН, а, е, заст. Прикм. до шинка́рка; належний шинкарці. Один купець, – забув, як звати, – Із ярмарку багато грошей віз, І до шинкарчиної хати Він повернув і з воза зліз (Л. Глібов). Словник української мови у 20 томах
  2. шинкарчин — -а, -е, заст. Прикм. до шинкарка. || Належний шинкарці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шинкарчин — Шинка́рчин, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. шинкарчин — ШИНКА́РЧИН, а, е, заст. Прикм. до шинка́рка; належний шинкарці. Один купець,— забув, як звати,— Із ярмарку багато грошей віз, І до шинкарчиної хати Він повернув і з воза зліз (Гл., Вибр., 1951, 142). Словник української мови в 11 томах