1. Орфографічний словник української мови

шипіння

шипі́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шипіння — див. звучання; шум Словник синонімів Вусика
  2. шипіння — [шиеп’ін':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. шипіння — ШИПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шипі́ти і звуки, утворювані цією дією. Ракета із шипінням летіла в яр (Григорій Тютюнник); Хвиля з шипінням торкалася його маленьких ніг (В. Собко); З кухні долинає тихе шипіння примуса (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. шипіння — -я, с. Дія за знач. шипіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шипіння — ШИПІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. шипі́ти і звуки, утворювані цією дією. Ракета із шипінням летіла в яр (Тют., Вир, 1964, 317); Хвиля з шипінням торкалася його маленьких ніг (Собко, Скеля.., 1961, 13); З кухні долинає тихе шипіння примуса (Шовк. Словник української мови в 11 томах