шкельце

шке́льце

іменник середнього роду

скельце

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкельце — ШКЕ́ЛЬЦЕ, я, с., розм. Те саме, що ске́льце. – Учені люде [люди] багато знають, у їх [них] шкельця такі є, що, яке б там не було дрібне, побачити можна... (Дніпрова Чайка); Очей порожніх пустоцвіт за шкельцями (І. Гончаренко); * У порівн. Словник української мови у 20 томах
  2. шкельце — -я, с., розм. Те саме, що скельце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шкельце — Шке́льце, -льця, -льцю; шке́льця, шке́лець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. шкельце — ШКЕ́ЛЬЦЕ, я, с., розм. Те саме, що ске́льце. — Учені люде багато знають, у їх шкельця такі є, що, яке б там не було дрібне, побачити можна… (Дн. Чайка, Тв., 1960, 40); Очей порожніх пустоцвіт за шкельцями (Гонч., Вибр., 1959, 313); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  5. шкельце — Шкельце, -ця с. ум. отъ шкло. Словник української мови Грінченка