шкорба
шко́рба
іменник жіночого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкорба — див. лушпайка Словник синонімів Вусика
- шкорба — ШКО́РБА, и, ж., діал. Стара, дуже змарніла жінка. Люборацька за п'ять літ з гарної молодиці, повновидої, рум'яної, такою шкорбою стала, що якби не шкура, то й кістки розсипались би (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- шкорба — -и, ж., зах. Стара, дуже змарніла жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкорба — Шкорба, -би ж. Старая изсохшая, сморщенная женщина. Люборацька за п'ять літ з гожої молодиці, повновидої, рум'яної, такою шкорбою стала, що як би не шкура, то й кістки розсипались би. Св. Л. 135. Словник української мови Грінченка