1. Орфографічний словник української мови

шкідництво

шкідни́цтво

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкідництво — рос. вредительство злочин, спрямований на підрив економіки, грошової системи, а також діяльність державних чи інших організацій з метою ослаблення країни. Обов'язковою умовою притягнення до відповідальності... Eкономічна енциклопедія
  2. шкідництво — ШКІДНИ́ЦТВО, а, с. Злочинна, шкідлива діяльність. – Якби Слинько не довів, що тут шкідництво, я певний, – у всьому ви обвинуватили б Каргата (Ю. Шовкопляс); Чутка про нічне шкідництво вже облетіла всю бригаду (О. Десняк). Словник української мови у 20 томах
  3. шкідництво — -а, с. Злочинна, шкідлива діяльність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкідництво — Шкідни́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. шкідництво — ШКІДНИ́ЦТВО, а, с. Злочинна, шкідлива діяльність. — Якби Слинько не довів, що тут шкідництво, я певний,— у всьому ви обвинуватили б Каргата (Шовк., Інженери, 1956, 391); Чутка про нічне шкідництво вже облетіла всю бригаду (Десняк, Десну.., 1949, 275). Словник української мови в 11 томах