шкідництво
ШКІДНИ́ЦТВО, а, с.
Злочинна, шкідлива діяльність.
– Якби Слинько не довів, що тут шкідництво, я певний, – у всьому ви обвинуватили б Каргата (Ю. Шовкопляс);
Чутка про нічне шкідництво вже облетіла всю бригаду (О. Десняк).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкідництво — рос. вредительство злочин, спрямований на підрив економіки, грошової системи, а також діяльність державних чи інших організацій з метою ослаблення країни. Обов'язковою умовою притягнення до відповідальності... Eкономічна енциклопедія
- шкідництво — шкідни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- шкідництво — -а, с. Злочинна, шкідлива діяльність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкідництво — Шкідни́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шкідництво — ШКІДНИ́ЦТВО, а, с. Злочинна, шкідлива діяльність. — Якби Слинько не довів, що тут шкідництво, я певний,— у всьому ви обвинуватили б Каргата (Шовк., Інженери, 1956, 391); Чутка про нічне шкідництво вже облетіла всю бригаду (Десняк, Десну.., 1949, 275). Словник української мови в 11 томах