шмиг

шмиг

вигук

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шмиг — див. тікати Словник синонімів Вусика
  2. шмиг — ШМИГ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шмига́ти і шмигну́ти. Навколо двері й брами нараз повідчинялися і хлопець – шмиг! – у царський двір (В. Королевич); Сутінями прокрався на вгород, по картоплі повз, щоб ніхто не побачив. А потім – шмиг!... Словник української мови у 20 томах
  3. шмиг — ШМИГ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. шми́гати і шми́гнути. Навколо двері й брами нараз повідчинялися і хлопець — шмиг! — у царський двір (Три золоті сл., 1968, 166); Сутінями прокрався на вгород, по картоплі повз, щоб ніхто не побачив. Словник української мови в 11 томах