1. Орфографічний словник української мови

шмуклер

шму́клер

іменник чоловічого роду, істота

позументник

арх.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шмуклер — ШМУ́КЛЕР, а, ч., заст. Позументник. – Прогавили наші, що й казати .. – Так це ж не тільки в кравців, – підхопив Хома. – У шмуклерів те ж саме. Там і наші, і євреї, і татари платять біскупові (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  2. шмуклер — -а, ч., заст. Позументник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шмуклер — ШМУ́КЛЕР, а, ч., заст. Позументник. — Прогавили наші, що й казати..— Так це ж не тільки в кравців,— підхопив Хома.— У шмуклерів те ж саме. Там і наші, і євреї, і татари платять біскупові (Тулуб, Людолови, І, 1957, 177). Словник української мови в 11 томах