шмуклер
ШМУ́КЛЕР, а, ч., заст.
Позументник.
– Прогавили наші, що й казати .. – Так це ж не тільки в кравців, – підхопив Хома. – У шмуклерів те ж саме. Там і наші, і євреї, і татари платять біскупові (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шмуклер — шму́клер іменник чоловічого роду, істота позументник арх. Орфографічний словник української мови
- шмуклер — -а, ч., заст. Позументник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шмуклер — ШМУ́КЛЕР, а, ч., заст. Позументник. — Прогавили наші, що й казати..— Так це ж не тільки в кравців,— підхопив Хома.— У шмуклерів те ж саме. Там і наші, і євреї, і татари платять біскупові (Тулуб, Людолови, І, 1957, 177). Словник української мови в 11 томах