штирик

шти́рик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штирик — ШТИ́РИК, а, ч. Зменш. до штир 1. Він ледве стримався, щоб не відповісти: “Добрий вечір, Людо”, а вона ніби відчула щось: “ Алло, алло...” Натис пальцем на штирик телефону, прагнучи глибокого внутрішнього болю, що мусив якось виправдати його (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах