штиря
шти́ря
іменник жіночого роду, істота
безплідна вівця
діал.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- штиря — ШТИ́РЯ, і, ж., діал. Безплідна вівця. Гляну яром по долині – То ж моя биря. То ж моя штиря (П. Чубинський); – Гей, орлику-братику! Ти високо літаєш, Ти далеко видаєш. Чи не бачив ти моєї штирі та бирі? (з думи). Словник української мови у 20 томах
- штиря — -і, ж., діал. Безплідна вівця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- штиря — ШТИ́РЯ, і, ж., діал. Безплідна вівця. Гляну яром по долині — То ж моя биря. То ж моя штиря (Чуб., V, 1874, 1172); — Гей, орлику-братику! Ти високо літаєш, Ти далеко видаєш. Чи не бачив ти моєї штирі та бирі? (Укр.. думи.., 1955, 288). Словник української мови в 11 томах
- штиря — Штиря, -рі ж. Безплодная овца. Зеньк. у. Вас. 198. Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря. Чуб. V. 1172. Словник української мови Грінченка