1. Словник української мови в 11 томах

штиря

ШТИ́РЯ, і, ж., діал. Безплідна вівця.

Гляну яром по долині — То ж моя биря. То ж моя штиря (Чуб., V, 1874, 1172);

— Гей, орлику-братику! Ти високо літаєш, Ти далеко видаєш. Чи не бачив ти моєї штирі та бирі? (Укр.. думи.., 1955, 288).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штиря — ШТИ́РЯ, і, ж., діал. Безплідна вівця. Гляну яром по долині – То ж моя биря. То ж моя штиря (П. Чубинський); – Гей, орлику-братику! Ти високо літаєш, Ти далеко видаєш. Чи не бачив ти моєї штирі та бирі? (з думи). Словник української мови у 20 томах
  2. штиря — шти́ря іменник жіночого роду, істота безплідна вівця діал. Орфографічний словник української мови
  3. штиря — -і, ж., діал. Безплідна вівця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. штиря — Штиря, -рі ж. Безплодная овца. Зеньк. у. Вас. 198. Гляну яром по долині — то ж моя биря, то ж моя штиря. Чуб. V. 1172. Словник української мови Грінченка