штуцерник
шту́церник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- штуцерник — -а, ч. 1》 заст. Солдат, озброєний штуцером. 2》 Робітник, майстер, що з'єднує штуцером труби або прикріплює їх до баків, резервуарів, посудин тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови