1. Великий тлумачний словник сучасної мови

штуцерник

шту́церник

-а, ч.

1》 заст. Солдат, озброєний штуцером.

2》 Робітник, майстер, що з'єднує штуцером труби або прикріплює їх до баків, резервуарів, посудин тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. штуцерник — шту́церник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови