1. Орфографічний словник української мови

шукайло

шука́йло

іменник чоловічого або середнього роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шукайло — ШУКА́ЙЛО, а, ч., розм. Те саме, що шука́ч 1. Шукайло сюди з'явився ще й на запрошення вітця Мелхиседека, котрий, передбачаючи близький початок нової війни, мав намір видобути з землі поховане запорозьке добро (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  2. шукайло — -а, ч., розм. Те саме, що шукач 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шукайло — ШУКА́ЙЛО, а, ч., розм. Те саме, що шука́ч 1. Шукайло сюди з’явився ще й на запрошення вітця Мелхиседека, котрий, передбачаючи близький початок нової війни, мав намір видобути з землі поховане запорозьке добро (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 258). Словник української мови в 11 томах