1. Словник української мови в 11 томах

шукайло

ШУКА́ЙЛО, а, ч., розм. Те саме, що шука́ч 1.

Шукайло сюди з’явився ще й на запрошення вітця Мелхиседека, котрий, передбачаючи близький початок нової війни, мав намір видобути з землі поховане запорозьке добро (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 258).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шукайло — ШУКА́ЙЛО, а, ч., розм. Те саме, що шука́ч 1. Шукайло сюди з'явився ще й на запрошення вітця Мелхиседека, котрий, передбачаючи близький початок нової війни, мав намір видобути з землі поховане запорозьке добро (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  2. шукайло — шука́йло іменник чоловічого або середнього роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. шукайло — -а, ч., розм. Те саме, що шукач 1). Великий тлумачний словник сучасної мови