шукатися

шука́тися

дієслово недоконаного виду

розшукувати

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шукатися — ШУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., діал. Розшукувати. Перше всього заправив [Порох] свічку в розколоту пляшку. – Як потемніє, то запалимо, щоб не шукаться, – сказав він (Панас Мирний); – Ви ж самі бачили, що ми так довго шукались за цим добром (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах
  2. шукатися — -аюся, -аєшся, недок., діал. Розшукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шукатися — ШУКА́ТИ (намагатися знайти, виявити когось, щось, часто сховане, загублене тощо), ВІДШУ́КУВАТИ, РОЗШУ́КУВАТИ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПОШУ́КУВАТИ, НАШУ́КУВАТИ розм., ШУКА́ТИСЯ діал., СЬКА́ТИ діал.; ША́РИТИ розм. (перев. навпомацки); ШАРУДІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. шукатися — ШУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., діал. Розшукувати. Перше всього заправив [Порох] свічку в розколоту пляшку.— Як потемніє, то запалимо, щоб не шукаться,— сказав він (Мирний, II, 1954, 146); — Ви ж самі бачили, що ми так довго шукались за цим добром (Свидн., Люборацькі, 1955, 163). Словник української мови в 11 томах
  5. шукатися — Шукатися, -каюся, -єшся гл. — за чим. Разыскивать. Шукайтеся за гостей, бо ми ще не переставали красти. (Шутя говоритъ гости, когда хозяева ищутъ что-нибудь). Ном. № 11874. Довго шукались за сим добром. Св. Л. 239. Словник української мови Грінченка