шукатися

ШУКА́ТИ (намагатися знайти, виявити когось, щось, часто сховане, загублене тощо), ВІДШУ́КУВАТИ, РОЗШУ́КУВАТИ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПОШУ́КУВАТИ, НАШУ́КУВАТИ розм., ШУКА́ТИСЯ діал., СЬКА́ТИ діал.; ША́РИТИ розм. (перев. навпомацки); ШАРУДІ́ТИ розм. (навпомацки, спричиняючи слабкий шелест); НИ́ШПОРИТИ, ША́СТАТИ розм., ШНИ́ПОРИТИ діал., ШПА́ТИ діал. (у різних місцях); ДОВБА́ТИСЯ (ДОВБТИ́СЯ) розм., ШПО́РТАТИСЯ (ШУПО́РТАТИСЯ) розм., ШПИРА́ТИ діал. (перебираючи, ворушачи); ПІДШУ́КУВАТИ, ВИШУ́КУВАТИ, ГЛЯДІ́ТИ, ПРИШУ́КУВАТИ розм., ДОШУ́КУВАТИ розм. (когось або щось потрібне, придатне). — Док.: відшука́ти, розшука́ти, дошука́тися, нашука́ти, ви́ськати, ви́нишпорити, підшука́ти, ви́шукати, пришука́ти, дошука́ти. Нема Насті до ночі; нема уночі; не прийшла і вдень. Посилала пані шукати. Шукали ми, не знайшли (Марко Вовчок); Кілька разів виділось їй, як їде вона в незнайоме місто, відшукує за адресою будинок (Ю. Мушкетик); — А мати вже тебе по всьому селі розшукувала, — нахилився я до Софрона (М. Стельмах); Після останньої війни він таки попогрів тут чуба, чистячи колодязь, дошукуючись замуленого джерельця, аж поки дошукався (О. Гончар); Пошукуючи копачів, він заходив до бараків, навідувався до приймальної контори будівництва (Г. Коцюба); Дехто з офіцерів нашукував біля клубу свою знайому (А. Хорунжий); Довго шукались за сим добром (А. Свидницький); Нема хури, не вернулися воли, і запорожця, хто зна, де його ськати (Г. Квітка-Основ'яненко); Шарила (Марія) сірників на карнизі, а ніяк не знайде, — де вона заділа їх? (А. Головко); Пішли ми по других хатах. Розглядали шафу з усяким збіжжям, шаруділи й поза шафою, обдивлялись всі куточки (Панас Мирний); — Це певно Кривоніс нишпорить по садку та потаєнці оглядає, кудою б можна крадькома найбезпечніше пройти в замок (І. Нечуй-Левицький); Так і зирите по чужих городах, так і шастаєте (М. Чабанівський); Не йдуть до хати, а стали коло одного вугла, шпортають, штуркають, шнипорять... (І. Франко); Шукають Сови, шпають по лісі (І. Франко); Стукають (надзирателі) у ґрати, довбуться в матрацах, сіпають хлопців (А. Тесленко); Щось пригадав (Панас), швидко зіскакує з полу, біжить за стіл і починає шпортатись по книжках (С. Васильченко); Довго не висидить (вітер).. Шукає. Нишпорить, шпирає (Г. Хоткевич); Відповідальні за організацію баз.. підшукували місця для влаштування складів (М. Шеремет); Глянула Килина в синє небо, — в ясній голубизні непорушно застиг шуліка, вишукуючи собі здобич далеко на землі (Є. Гуцало); — Коли я вам не вгоджу, то глядіть собі кращої наймички (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шукатися — ШУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., діал. Розшукувати. Перше всього заправив [Порох] свічку в розколоту пляшку. – Як потемніє, то запалимо, щоб не шукаться, – сказав він (Панас Мирний); – Ви ж самі бачили, що ми так довго шукались за цим добром (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах
  2. шукатися — шука́тися дієслово недоконаного виду розшукувати діал. Орфографічний словник української мови
  3. шукатися — -аюся, -аєшся, недок., діал. Розшукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шукатися — ШУКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., діал. Розшукувати. Перше всього заправив [Порох] свічку в розколоту пляшку.— Як потемніє, то запалимо, щоб не шукаться,— сказав він (Мирний, II, 1954, 146); — Ви ж самі бачили, що ми так довго шукались за цим добром (Свидн., Люборацькі, 1955, 163). Словник української мови в 11 томах
  5. шукатися — Шукатися, -каюся, -єшся гл. — за чим. Разыскивать. Шукайтеся за гостей, бо ми ще не переставали красти. (Шутя говоритъ гости, когда хозяева ищутъ что-нибудь). Ном. № 11874. Довго шукались за сим добром. Св. Л. 239. Словник української мови Грінченка