1. Орфографічний словник української мови

шуркання

шу́ркання

іменник середнього роду

човгання

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шуркання — ШУ́РКАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. шу́ркати 1 і звуки, утворювані цією дією. В тій хвилі роздалося за дверми в сінях шуркання чобіт о підлогу – знак, що хтось із села прийшов до єгомостя (І. Франко); Білинський входить до бюра [канцелярії]. Словник української мови у 20 томах
  2. шуркання — -я, с., діал. Дія за знач. шуркати 1) і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шуркання — ШУ́РКАННЯ, я, сер., діал. Дія за значенням шуркати 1 і звуки, утворювані цією дією. В тій хвилі роздалося за дверми в сінях шуркання чобіт о підлогу — знак, що хтось із села прийшов до єгомостя (Іван Франко, I, 1955, 188); Білинський входить до бюра. Словник української мови в 11 томах