щерблений

Значення в інших словниках

1. щерблений — див. щербатий Словник синонімів Вусика
2. щерблений — ЩЕ́РБЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до щерби́ти. І де той меч, не щерблений ніким, Що голови позносив би ворожі? (Л. Дмитерко). 2. у знач. прикм. Який має щербини (про що-небудь); щербатий. Він пам'ятає шаблю гостру, а може, щерблену й тупу, блискучу й довгу, наче постріл у ночі тьмі... (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
3. щерблений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до щербити. 2》 у знач. прикм. Який має щербини (про що-небудь); щербатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. щерблений — ЩЕРБА́ТИЙ (із зазублинами, щербинами), ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ, НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, ЗАЗУ́БЛЕНИЙ, ЩЕ́РБЛЕНИЙ, ВИ́ЗУБЛЕНИЙ. Я написав на щербатій колонаді рейхстагу: "Не чіпайте нас більше, не вимушуйте гніватися!" (В. Словник синонімів української мови
5. щерблений — Ще́рблений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. щерблений — ЩЕ́РБЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до щерби́ти. І де той меч, не щерблений ніким, Що голови позносив би ворожі? (Дмит., Книга боротьби, 1939, 47). 2. у знач. прикм. Який має щербини (про що-небудь); щербатий. Словник української мови в 11 томах