1. Словник синонімів української мови

щерблений

ЩЕРБА́ТИЙ (із зазублинами, щербинами), ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ, НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, ЗАЗУ́БЛЕНИЙ, ЩЕ́РБЛЕНИЙ, ВИ́ЗУБЛЕНИЙ. Я написав на щербатій колонаді рейхстагу: "Не чіпайте нас більше, не вимушуйте гніватися!" (В. Логвиненко); На вищерблених сходах — білі вапняні сліди (В. Дрозд); Бабуня, вийнявши з-під припічка в надщербленій макітрі вапно, заходилася білити.. стіни (А. Хорунжий); Коло основи.. довгого й тонкого.. хвоста (морського кота) міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип (з журналу); Він пам'ятає шаблю гостру, а може, щерблену й тупу (В. Сосюра); Визублена сокира.

ЩЕРБА́ТИЙ (про місяць — який поступово зменшується, не повний), НАДЩЕ́РБЛЕНИЙ, ВИ́ЩЕРБЛЕНИЙ, УЩЕ́РБЛЕНИЙ (ВЩЕ́РБЛЕНИЙ), ЩЕ́РБЛЕНИЙ. Виступав Щербатий місяць з-за могили (Т. Шевченко); Надщерблений місяць плив над світом (Є. Гуцало); Вищерблене коло місяця темним ластовинням дивилося у вікно (С. Чорнобривець); Швидкі хмари час від часу щільно закривали ущерблений місяць та зірки (І. Ле); Полк робив свої немудрі й нескладні справи під щербленим місяцем (Ю. Яновський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щерблений — див. щербатий Словник синонімів Вусика
  2. щерблений — ЩЕ́РБЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до щерби́ти. І де той меч, не щерблений ніким, Що голови позносив би ворожі? (Л. Дмитерко). 2. у знач. прикм. Який має щербини (про що-небудь); щербатий. Він пам'ятає шаблю гостру, а може, щерблену й тупу, блискучу й довгу, наче постріл у ночі тьмі... (В. Сосюра). Словник української мови у 20 томах
  3. щерблений — ще́рблений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  4. щерблений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до щербити. 2》 у знач. прикм. Який має щербини (про що-небудь); щербатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. щерблений — Ще́рблений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. щерблений — ЩЕ́РБЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до щерби́ти. І де той меч, не щерблений ніким, Що голови позносив би ворожі? (Дмит., Книга боротьби, 1939, 47). 2. у знач. прикм. Який має щербини (про що-небудь); щербатий. Словник української мови в 11 томах