1. Орфографічний словник української мови

щетинистий

щети́нистий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щетинистий — I гороїжистий, їжакуватий, щетинуватий, щетинястий II див. колючий Словник синонімів Вусика
  2. щетинистий — ЩЕТИ́НИСТИЙ, а, е. 1. Який має густу щетину (про тварину); // розм. Який густо заріс коротким цупким волоссям (про обличчя чоловіка). Суворий двірник .. слухав свого чудного приймака, попихкуючи крутою люлькою. Словник української мови у 20 томах
  3. щетинистий — -а, -е. 1》 Який має густу щетину (про тварину). || розм. Який густо заріс коротким цупким волоссям (про обличчя чоловіка). || перен. Укритий чим-небудь колючим, цупким, настовбурченим, що нагадує щетину. 2》 Цупкий, схожий на щетину (про волосся). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щетинистий — ЩЕТИ́НИСТИЙ (про волосся — який густо заріс коротким цупким волоссям; цупкий, схожий на щетину); ЩЕТИНЯ́СТИЙ. Дим валив йому з широкого носа, уїдався в вічі і закривав щетинисте обличчя (І. Микитенко); Поруч із молодицею.. Словник синонімів української мови
  5. щетинистий — ЩЕТИ́НИСТИЙ, а, е. 1. Який має густу щетину (про тварину); // розм. Який густо заріс коротким цупким волоссям (про обличчя чоловіка). Суворий двірник.. слухав свого чудного приймака, попихкуючи крутою люлькою. Словник української мови в 11 томах