1. Орфографічний словник української мови

щуплявий

щупля́вий

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. щуплявий — див. низький; худий Словник синонімів Вусика
  2. щуплявий — ЩУПЛЯ́ВИЙ, а, е. Те саме, що щу́плий. Ховаючись за завісу, помітив Рідкодуб на першій лаві високого кощавого Карася в парусиновому плащі й маленького щуплявого Костенка... (І. Кириленко); Майор Краснопольський, щуплявий, хворобливий на вигляд чоловік, .. пояснював .. суть завдання (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. щуплявий — -а, -е. Те саме, що щуплий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. щуплявий — I. ХУДИ́Й (який має недостатньо повне, тонке тіло), СУХИ́Й, ЩУ́ПЛИЙ, ЩУПЛЯ́ВИЙ, ПРОЗО́РИЙ розм., СУХОРЕ́БРИЙ розм., МАРНИ́Й розм., ХУДЮ́ЧИЙ підсил. розм., ХУДЮ́ЩИЙ підсил. розм., ЗАХУ́ДЖЕНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  5. щуплявий — ЩУПЛЯ́ВИЙ, а, е. Те саме, що щу́плий. Ховаючись за завісу, помітив Рідкодуб на першій лаві високого кощавого Карася в парусиновому плащі й маленького щуплявого Костенка… (Кир., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  6. щуплявий — Щуплявий, -а, -е = щуплий. Словник української мови Грінченка