щуплявий
I. ХУДИ́Й (який має недостатньо повне, тонке тіло), СУХИ́Й, ЩУ́ПЛИЙ, ЩУПЛЯ́ВИЙ, ПРОЗО́РИЙ розм., СУХОРЕ́БРИЙ розм., МАРНИ́Й розм., ХУДЮ́ЧИЙ підсил. розм., ХУДЮ́ЩИЙ підсил. розм., ЗАХУ́ДЖЕНИЙ діал.; СХУ́ДЛИЙ, ПОХУ́ДЛИЙ, ПОХУДІ́ЛИЙ, ОХЛЯ́ЛИЙ, ЗМАРНІ́ЛИЙ (який схуд, став виснаженим); ДРАБИ́НЧА́СТИЙ (дуже худий, з випнутими ребрами — про коней). Батько був сухий, худий, заморений; прийде було додому — та й зляже (Панас Мирний); Щуплий чоловік; Під яблунею.. весь білий і прозорий від старості.., лежав мій дід Семен (О. Довженко); Вказав (ключник) нам у тім світлі якусь скорчену, напівголу, марну фігуру (І. Франко); Мій татусь високий, широкоплечий, а дідусь тонісінький, худючий (Ю. Збанацький); З натовпу вийшов, прямуючи до столу, худющий, трохи сутулуватий юнак (О. Гончар); Незабаром захуджені, миршаві коні притягли безщасну бричку в двір (І. Нечуй-Левицький); На дорогу вибіг охлялий за зиму заєць (М. Стельмах); Невисока Христя, з повним рожевим лицем, молодими ясними очима, чорними бровами так одрізнялася від змарнілої Олени (Панас Мирний). — Пор. I. ви́снажений.
Значення в інших словниках
- щуплявий — див. низький; худий Словник синонімів Вусика
- щуплявий — ЩУПЛЯ́ВИЙ, а, е. Те саме, що щу́плий. Ховаючись за завісу, помітив Рідкодуб на першій лаві високого кощавого Карася в парусиновому плащі й маленького щуплявого Костенка... (І. Кириленко); Майор Краснопольський, щуплявий, хворобливий на вигляд чоловік, .. пояснював .. суть завдання (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
- щуплявий — щупля́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- щуплявий — -а, -е. Те саме, що щуплий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- щуплявий — ЩУПЛЯ́ВИЙ, а, е. Те саме, що щу́плий. Ховаючись за завісу, помітив Рідкодуб на першій лаві високого кощавого Карася в парусиновому плащі й маленького щуплявого Костенка… (Кир., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- щуплявий — Щуплявий, -а, -е = щуплий. Словник української мови Грінченка