1. Орфографічний словник української мови

юстирувальник

юстирува́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. юстирувальник — -а, ч., спец. Фахівець з юстирування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. юстирувальник — ЮСТИРУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Фахівець з юстирування. Конструктори, інженери, юстирувальники з ювелірною точністю складають прилади з.. п’яти, а то й десяти тисяч деталей (Рад. Укр., 6.II 1969, 4). Словник української мови в 11 томах