юстирувальник
ЮСТИРУВА́ЛЬНИК, а, ч., спец. Фахівець з юстирування.
Конструктори, інженери, юстирувальники з ювелірною точністю складають прилади з.. п’яти, а то й десяти тисяч деталей (Рад. Укр., 6.II 1969, 4).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- юстирувальник — юстирува́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- юстирувальник — -а, ч., спец. Фахівець з юстирування. Великий тлумачний словник сучасної мови