1. Орфографічний словник української мови

ягідник

я́гідни́к 3

іменник чоловічого роду

місце вирощування ягід

я́гідник 1

іменник чоловічого роду

рослина

я́гідник 2

іменник чоловічого роду, істота

збирач ягід

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ягідник — Я́ГІДНИК, а, ч. 1. бот. Кущова, напівкущова й трав'яниста рослина, яка дає їстівні плоди – ягоди. У Донбас сприятливі ґрунтові і кліматичні умови для вирощування ягідників (з наук. літ.); З усіх ягідників плоди чорноплідної горобини найбільш лежкі. Словник української мови у 20 томах
  2. ягідник — I `ягідник-а, ч. 1》 бот. Кущова, напівкущова і трав'яниста рослина, яка дає їстівні плоди – ягоди. 2》 розм. Той, хто вирощує ягідні культури або збирає ягоди. II `ягідн`икягідника, ч. Місце, де ростуть ягоди. || Ділянка, на якій вирощують ягідні культури. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ягідник — Ягідни́к, -ку́; -ники́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ягідник — Я́ГІДНИК¹, а, ч. 1. бот. Кущова, напівкущова й трав’яниста рослина, яка дає їстівні плоди — ягоди. Тут [у Донбасі] сприятливі грунтові і кліматичні умови для вирощування ягідників (Вісник АН, 6, 1957, 26)... Словник української мови в 11 томах
  5. ягідник — Я́гідник, -ка м. раст. Fragaria vesca L. ЗЮЗО. І. 178. --------------- Ягідни́к, -ку м. Стебли, кусты клубники или земляники. Вх. Пч. І. 10. Желех. Ягіднику багато, а ягід нема. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка