язичище

язичи́ще

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. язичище — див. язик Словник синонімів Вусика
  2. язичище — ЯЗИЧИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до язи́к 1, 2, 6. – Кривди вона вам не зробила ніколи, тілько що тим язичищем молола (І. Франко); – В неї тоді тільки одростає язичище, коли треба мене кобенити (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
  3. язичище — -а, ч. Збільш. до язик 1), 2), 6). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. язичище — ЯЗИЧИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до язи́к 1, 2, 6. — Кривди вона вам не зробила ніколи, тілько що тим язичищем молола (Фр., IV, 1950, 410); — В неї тоді тільки одростає язичище, коли треба мене кобенити (Крим., Вибр., 1965, 345). Словник української мови в 11 томах