язичище
ЯЗИЧИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до язи́к 1, 2, 6.
— Кривди вона вам не зробила ніколи, тілько що тим язичищем молола (Фр., IV, 1950, 410);
— В неї тоді тільки одростає язичище, коли треба мене кобенити (Крим., Вибр., 1965, 345).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- язичище — див. язик Словник синонімів Вусика
- язичище — ЯЗИЧИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до язи́к 1, 2, 6. – Кривди вона вам не зробила ніколи, тілько що тим язичищем молола (І. Франко); – В неї тоді тільки одростає язичище, коли треба мене кобенити (А. Кримський). Словник української мови у 20 томах
- язичище — язичи́ще іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- язичище — -а, ч. Збільш. до язик 1), 2), 6). Великий тлумачний словник сучасної мови