1. Словник української мови в 11 томах

язичити

ЯЗИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., заст. Розпускати плітки.

[Денис:] А задля чого випитують? Щоб було про віщо язичити (Кроп., II, 1958, 457);

— Сестричко, голубко, я таке й таке погане про твого молодого знаю, чула.— ..Та, може, то ще брехня! Хто язичить, а ти й собі,— мовляла Лисавета (Григ., Вибр., 1959, 105).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. язичити — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
  2. язичити — ЯЗИ́ЧИТИ, чу, чиш, недок.,розм. Розпускати плітки. [Денис:] А задля чого випитують? Щоб було про віщо язичити (М. Кропивницький); – Сестричко, голубко, я таке й таке погане про твого молодого знаю, чула. – .. Та, може, то ще брехня! Хто язичить, а ти й собі, – мовляла Лисавета (Грицько Григоренко). Словник української мови у 20 томах
  3. язичити — язи́чити дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  4. язичити — -чу, -чиш, недок., заст. Розпускати плітки. Великий тлумачний словник сучасної мови