язичеський
ЯЗИ́ЧЕСЬКИЙ, а, е. Те саме, що язи́чницький.
В язичеській Русі, де обожнювалися всі небесні явища і основними богами було Небо, Сонце та Місяць, астрономічні пізнання розвивалися внаслідок життєвої потреби, хоч ними володіли виключно жерці (Знання.., 1, 1966, 10);
У 988-989 рр. відбулося хрещення Русі. Під впливом християнства язичеські обряди поступово втрачали своє магічне значення, перетворювалися у звичайні ігри (Нар. тв. та етн., 6, 1965, 52);
Досить різноманітні і багаті форми музичного побуту склалися на території теперішньої України ще в стародавній язичеській культурі первіснообщинного й дофеодального ладу (Укр. клас. опера, 1957, 12);
Сонце на заході, багряне проміння освітлює язичеську картину: діти бігають навколо вогнища; шашлик шкварчить, і краплі сала стікають на вогонь… (Мас., Роман.., 1970, 284).
Значення в інших словниках
- язичеський — ЯЗИ́ЧЕСЬКИЙ, а, е. Те саме, що язи́чницький. В язичеській Русі, де обожнювалися всі небесні явища і основними богами було Небо, Сонце та Місяць, астрономічні пізнання розвивалися внаслідок життєвої потреби, хоч ними володіли виключно жерці (з наук.-попул. Словник української мови у 20 томах
- язичеський — язи́чеський прикметник Орфографічний словник української мови
- язичеський — -а, -е. Те саме, що язичницький. Великий тлумачний словник сучасної мови