1. Словник української мови в 11 томах

язичество

ЯЗИ́ЧЕСТВО, а, с. Загальне позначення дохристиянських політеїстичних релігій на відміну від монотеїстичних (християнства, магометанства і т. ін.); поганство.

До пори язичества сягають так звані русальські пісні, які зберегли до наших днів язичеський характер (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 506);

Порівнюючи з язичеством, християнство було прогресивним явищем (Рад. Укр., 14.IX 1946, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. язичество — ЯЗИ́ЧЕСТВО, а, с. Загальне позначення дохристиянських політеїстичних релігій на відміну від монотеїстичних (християнства, магометанства і т. ін.); поганство. Словник української мови у 20 томах
  2. язичество — язи́чество іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. язичество — -а, с. Загальне позначення дохристиянських політеїстичних релігій на відміну від монотеїстичних (християнства, магометанства і т. ін.); поганство. Великий тлумачний словник сучасної мови