ячник

я́чник

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ячник — -а, ч. Хліб, корж або млинець, спечений з ячмінного борошна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ячник — Я́ЧНИК, а, ч. Хліб, корж або млинець, спечений з ячмінного борошна. Данько бачив уже свою Каховку містом щастя, де всі люди ходять у нових чоботях, де, замість ячників, їдять калачі та паски (О. Гончар); – А мені оце вчора принесла моя Федора ячників, – похвалився Молибога (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. ячник — Я́ЧНИК, а, ч. Хліб, корж або млинець, спечений з ячмінного борошна. Данько бачив уже свою Каховку містом щастя, де всі люди ходять у нових чоботях, де, замість ячників, їдять калачі та паски (Гончар, Таврія, 1952, 9)... Словник української мови в 11 томах