єдиноплемінник

єдиноплемі́нник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. єдиноплемінник — див. родич Словник синонімів Вусика
  2. єдиноплемінник — -а, ч. Людина, яка належить до одного з ким-небудь племені, однієї національності, одного народу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. єдиноплемінник — ЄДИНОПЛЕМІ́ННИК, а, ч. Людина, яка належить до одного з ким-небудь племені, однієї національності, одного народу. Словник української мови в 11 томах