єдиноплемінник
ЄДИНОПЛЕМІ́ННИК, а, ч. Людина, яка належить до одного з ким-небудь племені, однієї національності, одного народу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- єдиноплемінник — див. родич Словник синонімів Вусика
- єдиноплемінник — єдиноплемі́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- єдиноплемінник — -а, ч. Людина, яка належить до одного з ким-небудь племені, однієї національності, одного народу. Великий тлумачний словник сучасної мови