ідальго

іда́льго

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідальго — Шляхтич еспанський, див. кабальєро Словник чужослів Павло Штепа
  2. ідальго — ІДА́ЛЬГО, рідше ГІДА́ЛЬГО, невідм., ч., іст. Іспанський дворянин, здебільшого зубожілий. Тільки те, що він одягнений в сірий спортивний костюм та давно не чищені жовті штиблети.., і відрізняло його від якого-небудь класичного гідальго чи донжуана (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. ідальго — невідм., ч., іст. Іспанський дворянин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ідальго — іда́льго див. гідальго Словник іншомовних слів Мельничука