ідальго
іда́льго
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ідальго — Шляхтич еспанський, див. кабальєро Словник чужослів Павло Штепа
- ідальго — ІДА́ЛЬГО, рідше ГІДА́ЛЬГО, невідм., ч., іст. Іспанський дворянин, здебільшого зубожілий. Тільки те, що він одягнений в сірий спортивний костюм та давно не чищені жовті штиблети.., і відрізняло його від якого-небудь класичного гідальго чи донжуана (Ю. Словник української мови у 20 томах
- ідальго — невідм., ч., іст. Іспанський дворянин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ідальго — іда́льго див. гідальго Словник іншомовних слів Мельничука