ізюбр

ізю́бр

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ізюбр — -а, ч. Великий східносибірський олень; різновид марала. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ізюбр — ІЗЮ́БР, а, ч. Великий східносибірський олень; різновид марала. Об’єктами його [Глушака] полювання були кабан, ізюбр, ведмідь (Довж., І, 1958, 109). Словник української мови в 11 томах