1. Орфографічний словник української мови

імпровізувати

імпровізува́ти

дієслово недоконаного і доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імпровізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. 1》 Складати який-небудь твір (мелодію, вірш і т. ін.) під час виконання, виголошувати промову тощо без попереднього підготування. || Говорити те, що спадає на думку; вигадувати. 2》 перен. Робити, влаштовувати що-небудь нашвидку, без попереднього підготування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. імпровізувати — ВИГА́ДУВАТИ (говорити, описувати те, чого немає й не було; створювати в уяві), ВИДУ́МУВАТИ, ПРИДУ́МУВАТИ, ВИМИШЛЯ́ТИ, ВИМИ́СЛЮВАТИ, ФАНТАЗУВА́ТИ, МУДРУВА́ТИ, ІМПРОВІЗУВА́ТИ, ПЛЕСТИ́ розм., ПЛЕСКА́ТИ розм., ВИПЛІТА́ТИ розм., СПЛІТА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  3. імпровізувати — Імпровізува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. імпровізувати — ІМПРОВІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. 1. Складати який-небудь твір (пісню, вірш і т. ін.) під час виконання, виголошувати промову тощо без попереднього підготування. Колективна творчість — це творення гуртом.. Словник української мови в 11 томах