1. Орфографічний словник української мови

індивідуальник

індивідуа́льник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. індивідуальник — ІНДИВІДУА́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Те саме, що одноосі́бник. До колгоспу вступив свідомо, індусом-індивідуальником не був (Ю. Янов., Мир, 1956, 57). Словник української мови в 11 томах