1. Орфографічний словник української мови

інобуття

інобуття́

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інобуття — -я, с., філос. Інша форма буття, існування чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. інобуття — ІНОБУТТЯ — філософська категорія, що визначає процес суперечливого розвитку світу та людини у ньому, можливість подолання меж наявного буття та переходу у нові буттєві стани. Категорія І. Філософський енциклопедичний словник
  3. інобуття — ІНОБУТТЯ́, я́, с., філос. Інша форма буття, існування чого-небудь. Драматичний конфлікт на відміну від трагічного передбачає не лише катастрофічну розв’язку і посмертне громадське інобуття, а й іншу розв’язку, іншу перемогу, мислиться конкретніше... Словник української мови в 11 томах