іномовець

іномо́вець

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. іномовець — ІНОМО́ВЕЦЬ, вця, ч. Особа, що говорить іншою мовою. Свідчень приємності звучання української мови є більш ніж достатньо в усних і писемних висловленнях, у тому числі й загальновідомих, і звичайних іномовців (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах