інтервент

інтерве́нт

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтервент — рос. интервент учасник або прихильник інтервенції. Eкономічна енциклопедія
  2. інтервент — -а, ч. Організатор, учасник інтервенції; агресор, загарбник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. інтервент — інтерве́нт учасник або прихильник інтервенції. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. інтервент — ЗАГА́РБНИК (той, хто насильно захоплює чужу територію, поневолює інші народи), ЗАВОЙО́ВНИК, АГРЕ́СОР, НАПА́ДНИК, НАПА́СНИК рідше, КОНКІСТА́ДО́Р (КОНКВІСТА́ДО́Р) перев. мн. Словник синонімів української мови
  5. інтервент — ІНТЕРВЕ́НТ, а, ч. Організатор, учасник інтервенції; агресор, загарбник. Микита Гопченко виганяв німецьких інтервентів з України в році 1918-му (Ю. Янов., II, 1954, 156); В панічному безладді — з обрубаними кінцями, з поріділими командами — судна інтервентів покидали порт (Гончар, II, 1959, 49). Словник української мови в 11 томах