інтервент
ЗАГА́РБНИК (той, хто насильно захоплює чужу територію, поневолює інші народи), ЗАВОЙО́ВНИК, АГРЕ́СОР, НАПА́ДНИК, НАПА́СНИК рідше, КОНКІСТА́ДО́Р (КОНКВІСТА́ДО́Р) перев. мн., ПІДКО́РЮВАЧ, ПОКОРИ́ТЕЛЬ, ІНТЕРВЕ́НТ (учасник інтервенції); ОКУПА́НТ (учасник окупації); АНЕКСІОНІ́СТ (прибічник анексії); ЕКСПАНСІОНІ́СТ (прибічник експансії). Загарбники, відступаючи, метались величезними зграями (О. Довженко); Повідомлялось, що всю величезну армію завойовників під Сталінградом взято в жорсткі шори (Я. Баш); Читаючи безсмертні рядки "Слова", ми ніби бачимо, як виступають на захист сплюндрованої лихими напасниками землі руські полки (І. Цюпа); Не хижі конквістадори — Працівники морів Крають сині простори Грудьми кораблів (М. Рильський); Партизанський загін довгий час успішно боровся проти біляків та інтервентів (О. Гончар); Каламутними потоками вступали окупанти на площі, розтікалися по околицях (Києва) і повзли на Чернігівщину, Полтавщину, Донбас (О. Довженко).
Значення в інших словниках
- інтервент — рос. интервент учасник або прихильник інтервенції. Eкономічна енциклопедія
- інтервент — інтерве́нт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- інтервент — -а, ч. Організатор, учасник інтервенції; агресор, загарбник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інтервент — інтерве́нт учасник або прихильник інтервенції. Словник іншомовних слів Мельничука
- інтервент — ІНТЕРВЕ́НТ, а, ч. Організатор, учасник інтервенції; агресор, загарбник. Микита Гопченко виганяв німецьких інтервентів з України в році 1918-му (Ю. Янов., II, 1954, 156); В панічному безладді — з обрубаними кінцями, з поріділими командами — судна інтервентів покидали порт (Гончар, II, 1959, 49). Словник української мови в 11 томах