1. Словник синонімів української мови

інтервал

ВІДРІ́ЗОК (невелика частина чогось — часу, простору і т. ін.), ВІДТИ́НОК, ІНТЕРВА́Л, ШМАТО́К, УРІ́ЗОК рідше; ПРОМІ́ЖОК (звичайно про час); ДІЛЯ́НКА (частина якогось простору). Півстоліття — немалий строк лише в житті окремої людини, а в житті суспільства — це дуже короткий відрізок часу (з журналу); Такт — це відрізок музичного твору; На цім відтинку шляху амфібія рухалась ще без особливих труднощів (О. Гончар); Попервах я навіть не вірю своїм вухам: інтервали між вибухами начебто довшають... Та ні, таки довшають (Н. Тихий); Я пишу мемуари. Згадую певний шматок життя, що мені він дорогий, і пишу про нього (Ю. Яновський); Вдвох з Марисею Юзя почала обходити дівчат, наділяючи кожну урізком стрічки (Леся Українка); І ось раптом, через якийсь проміжок часу, тобі перевернула душу давно почута п'єса чи пісня (М. Стельмах); У штабі Данило вперше пересвідчився, що полк вважають малорегулярним і не ставлять на відповідальні ділянки фронту (Ю. Яновський).

ПЕРЕ́РВА (тимчасове припинення якоїсь дії, процесу; проміжок часу, на який припиняється дія, процес), ІНТЕРВА́Л, ПРО́МІЖОК, АНТРА́КТ розм., ПЕРЕСТА́НОК діал.; ПА́УЗА (перев. у мові, звучанні); ПРОСТІ́Й (непередбачена затримка в роботі). Саїд, не подумавши, підписав наказа про.. перерву в голодностепському будівництві на невизначений час (І. Ле); В інтервалі між двома військовими ешелонами станція раптом вирішила пропустити наш агітпоїзд (Ю. Смолич); З берега, в проміжках від залпу, линув з рупора голос (Ю. Смолич); Допитував він мене з антрактами, висилаючи на якийсь час до іншої кімнати (В. Самійленко); Він кашляє та в перестанках щось бубонить (І. Франко); Після кожного пострілу наставала довга пауза — офіцери неквапно розглядали ціль, радилися (О. Гончар); — П'ятий рік без простоїв роблю (І. Муратов).

ПРОМІЖОК (відстань, простір, що відокремлює предмети один від одного), ІНТЕРВА́Л, ПРОГА́ЛИНА, ПРОСВІТ, ПРО́СВІТОК, ПРО́РІЗ, ПРОЗІ́Р розм. (звич. між близько розташованими предметами); ПРОГІ́Н (у споруді, будівлі). Посеред кімнати стіл, під однією стіною диван,.. у проміжку між двома вікнами витієвата етажерка (М. Ю. Тарновський); Вона побачила, що вподовж всього узлісся через рівні інтервали стоять жандарми (С. Скляренко); В прогалині поміж засніженими деревами видно було луки й далеку Ліщинівку (А. Головко); У просвіті між деревами з траншеї, що вела до воріт, виткнулось троє (Я. Баш); (В'язеньлицар:) Ой, що се? Світло згасло! Ніч настала?! ..Ой, лихо! Закладають останній просвіток! Живцем ховають! (Леся Українка); Декоративний рушник.. прикрашував хатній інтер'єр — на покуті, в обрамленні віконних прозорів, дзеркал тощо (з журналу); Спершись грудьми на поруччя мосту, задивився (Ярослав) на бистру і шумливу течію Росави, яка несла в прогони між дубовими бичками останні льодини (І. Волошин).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтервал — (лінійний) проміжок; (часу) перерва, павза. Словник синонімів Караванського
  2. інтервал — [інтеирвал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  3. інтервал — Интервал — interval — Zwischenraum, Abstand; Bereich, Zone, Intervall — 1) Перерва у (просторі або часі), пауза. 2) Сукупність усіх чисел (або точок), що містяться між двома даними числами а та b (або точками), яка не включає їх. Гірничий енциклопедичний словник
  4. інтервал — Перерва, прогал, прогалок, протяг, проміжок, відстань, віддаль, відлеглість Словник чужослів Павло Штепа
  5. інтервал — (від лат. intervallum — відстань) — висотне співвідношення двох звуків. Нижній звук І. називається основою І., верхній — вершиною І. Звуки, що звучать послідовно, утворюють мелодичний І.; ті, що звучать одночасно — гармонічний. Назва І. Словник-довідник музичних термінів
  6. інтервал — рос. интервал (від латин. intervallum — проміжок, відстань) — 1. Перерва (у просторі або часі), проміжок, пауза, відстань між будь-чим. 2. Сукупність усіх чисел (або точок), що містяться між двома даними числами. Eкономічна енциклопедія
  7. інтервал — інтерва́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  8. інтервал — -у, ч. 1》 Відстань, простір, що відокремлює предмети один від одного; проміжок. || Проміжок між рядками машинопису. 2》 Відтинок часу між певними діями, перерва в якійсь дії, пауза. 3》 муз., фіз. Різниця між двома тонами або звуками за їх висотою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. інтервал — інтерва́л (від лат. intervallum – проміжок, відстань) 1. Перерва (у просторі або часі), пауза. 2. Віддаль по фронту між військовослужбовцями, підрозділами, частинами. 3. Співвідношення двох музичних звуків за висотою їх. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. інтервал — У музиці — різна висота 2 звуків (рівні діапазону): співзвучний (і. гармонічний) або послідовний (і. мелодичний); розрізняють і. простий (прима, септима, терція, кванта, квінта, секста, септима, октава) і складний (нона, децима, ундецима і т.д. Універсальний словник-енциклопедія
  11. інтервал — Інтерва́л, -лу; -ва́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. інтервал — ІНТЕРВА́Л, у, ч. 1. Відстань, простір, що відокремлює предмети один від одного; проміжок. Два трактори у відповідних інтервалах тягнули картоплесаджалки (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 27); У світлі заграви.. Словник української мови в 11 томах