1. Словник української мови в 11 томах

інтервал

ІНТЕРВА́Л, у, ч.

1. Відстань, простір, що відокремлює предмети один від одного; проміжок.

Два трактори у відповідних інтервалах тягнули картоплесаджалки (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 27);

У світлі заграви.. вимальовувалися контури домен, високі димарі мартенів, що стояли на рівних інтервалах один від одного (Руд., Вітер.., 1958, 350);

// Проміжок між рядками машинопису.

Переді мною ціле послання — дев’ять друкованих сторінок без інтервалів (Галан, Перед лицем фактів, 1949, 45).

2. Проміжок часу між певними діями, перерва в якійсь дії.

Надворі йде дощ, в інтервалах межи дощем ми ходимо на прохід (Л. Укр., V, 1956, 369);

Через короткі інтервали на дорозі почали рватися снаряди (Стельмах, II, 1962, 193).

3. муз., фіз. Різниця між двома тонами або звуками за їх висотою.

К. Стеценко вбачав у виконанні гам, інтервалів, різних вправ важливий засіб для розвитку слуху та голосу (Мист., 6, 1958, 22).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтервал — (лінійний) проміжок; (часу) перерва, павза. Словник синонімів Караванського
  2. інтервал — [інтеирвал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  3. інтервал — Интервал — interval — Zwischenraum, Abstand; Bereich, Zone, Intervall — 1) Перерва у (просторі або часі), пауза. 2) Сукупність усіх чисел (або точок), що містяться між двома даними числами а та b (або точками), яка не включає їх. Гірничий енциклопедичний словник
  4. інтервал — Перерва, прогал, прогалок, протяг, проміжок, відстань, віддаль, відлеглість Словник чужослів Павло Штепа
  5. інтервал — (від лат. intervallum — відстань) — висотне співвідношення двох звуків. Нижній звук І. називається основою І., верхній — вершиною І. Звуки, що звучать послідовно, утворюють мелодичний І.; ті, що звучать одночасно — гармонічний. Назва І. Словник-довідник музичних термінів
  6. інтервал — рос. интервал (від латин. intervallum — проміжок, відстань) — 1. Перерва (у просторі або часі), проміжок, пауза, відстань між будь-чим. 2. Сукупність усіх чисел (або точок), що містяться між двома даними числами. Eкономічна енциклопедія
  7. інтервал — інтерва́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  8. інтервал — -у, ч. 1》 Відстань, простір, що відокремлює предмети один від одного; проміжок. || Проміжок між рядками машинопису. 2》 Відтинок часу між певними діями, перерва в якійсь дії, пауза. 3》 муз., фіз. Різниця між двома тонами або звуками за їх висотою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  9. інтервал — інтерва́л (від лат. intervallum – проміжок, відстань) 1. Перерва (у просторі або часі), пауза. 2. Віддаль по фронту між військовослужбовцями, підрозділами, частинами. 3. Співвідношення двох музичних звуків за висотою їх. Словник іншомовних слів Мельничука
  10. інтервал — У музиці — різна висота 2 звуків (рівні діапазону): співзвучний (і. гармонічний) або послідовний (і. мелодичний); розрізняють і. простий (прима, септима, терція, кванта, квінта, секста, септима, октава) і складний (нона, децима, ундецима і т.д. Універсальний словник-енциклопедія
  11. інтервал — ВІДРІ́ЗОК (невелика частина чогось — часу, простору і т. ін.), ВІДТИ́НОК, ІНТЕРВА́Л, ШМАТО́К, УРІ́ЗОК рідше; ПРОМІ́ЖОК (звичайно про час); ДІЛЯ́НКА (частина якогось простору). Словник синонімів української мови
  12. інтервал — Інтерва́л, -лу; -ва́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)