інтервал

інтерва́л

(від лат. intervallum – проміжок, відстань)

1. Перерва (у просторі або часі), пауза.

2. Віддаль по фронту між військовослужбовцями, підрозділами, частинами.

3. Співвідношення двох музичних звуків за висотою їх.

4. Сукупність усіх чисел (або точок), що містяться між двома даними числами a та b (або точками), яка не включає їх.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтервал — (від лат. intervallum — відстань) — висотне співвідношення двох звуків. Нижній звук І. називається основою І., верхній — вершиною І. Звуки, що звучать послідовно, утворюють мелодичний І.; ті, що звучать одночасно — гармонічний. Назва І. Словник-довідник музичних термінів
  2. інтервал — [інтеирвал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  3. інтервал — (лінійний) проміжок; (часу) перерва, павза. Словник синонімів Караванського
  4. інтервал — -у, ч. 1》 Відстань, простір, що відокремлює предмети один від одного; проміжок. || Проміжок між рядками машинопису. 2》 Відтинок часу між певними діями, перерва в якійсь дії, пауза. 3》 муз., фіз. Різниця між двома тонами або звуками за їх висотою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. інтервал — У музиці — різна висота 2 звуків (рівні діапазону): співзвучний (і. гармонічний) або послідовний (і. мелодичний); розрізняють і. простий (прима, септима, терція, кванта, квінта, секста, септима, октава) і складний (нона, децима, ундецима і т.д. Універсальний словник-енциклопедія
  6. інтервал — Интервал — interval — Zwischenraum, Abstand; Bereich, Zone, Intervall — 1) Перерва у (просторі або часі), пауза. 2) Сукупність усіх чисел (або точок), що містяться між двома даними числами а та b (або точками), яка не включає їх. Гірничий енциклопедичний словник
  7. інтервал — Перерва, прогал, прогалок, протяг, проміжок, відстань, віддаль, відлеглість Словник чужослів Павло Штепа
  8. інтервал — інтерва́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  9. інтервал — ВІДРІ́ЗОК (невелика частина чогось — часу, простору і т. ін.), ВІДТИ́НОК, ІНТЕРВА́Л, ШМАТО́К, УРІ́ЗОК рідше; ПРОМІ́ЖОК (звичайно про час); ДІЛЯ́НКА (частина якогось простору). Словник синонімів української мови
  10. інтервал — Інтерва́л, -лу; -ва́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. інтервал — ІНТЕРВА́Л, у, ч. 1. Відстань, простір, що відокремлює предмети один від одного; проміжок. Два трактори у відповідних інтервалах тягнули картоплесаджалки (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 27); У світлі заграви.. Словник української мови в 11 томах
  12. інтервал — рос. интервал (від латин. intervallum — проміжок, відстань) — 1. Перерва (у просторі або часі), проміжок, пауза, відстань між будь-чим. 2. Сукупність усіх чисел (або точок), що містяться між двома даними числами. Eкономічна енциклопедія