1. Орфографічний словник української мови

інтонувати

інтонува́ти

дієслово недоконаного і доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтонувати — -ую, -уєш, книжн. Вимовляти або співати що-небудь з певною інтонацією. || Точно і чисто співати або грати на музичному інструменті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. інтонувати — Інтонува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. інтонувати — ІНТОНУВА́ТИ, ую, уєш, книжн. Вимовляти або співати що-небудь з певною інтонацією. Він викрикує їх [ямби хореї та анапести], як ораторії, виспівує, мов пісні, інтонує, немов діалоги (Смолич II, 1958, 49); Цілком відповідає складу солістів і хор, який інтонує чисто й рівно (Мист., 1, 1963, 34). Словник української мови в 11 томах