інтонувати
ІНТОНУВА́ТИ, ую, уєш, книжн. Вимовляти або співати що-небудь з певною інтонацією.
Він викрикує їх [ямби хореї та анапести], як ораторії, виспівує, мов пісні, інтонує, немов діалоги (Смолич II, 1958, 49);
Цілком відповідає складу солістів і хор, який інтонує чисто й рівно (Мист., 1, 1963, 34).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інтонувати — інтонува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- інтонувати — -ую, -уєш, книжн. Вимовляти або співати що-небудь з певною інтонацією. || Точно і чисто співати або грати на музичному інструменті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інтонувати — Інтонува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)