1. Словник української мови в 11 томах

інтрига

ІНТРИ́ГА, и, ж.

1. перев. мн. Приховані зловмисні дії, до яких удаються для досягнення якої-небудь; підступи.

[Чирняк:] То, пане редактор, усе інтрига, чорна інтрига (Фр., IX, 1952, 374);

Там десь інтриги, політика ідеї в’язниці жандарі [жандарми] плач і скрегіт зубів — а тут тихо тихо мов на дні моря… (Хотк., І, 1966, 62);

Потоцькии знов задумав якісь інтриги в Молдавії (Тулуб, Людолови, І, 1957, 275).

◊ Плести інтриги — підступно діяти, прагнучи досягти якоїсь мети .

Без дозволу комітету Гайдай самочинно розстріляв трьох провокаторів. З цього негайно скористався Кобза, який плете інтриги й підбурює матросів проти комітету (Укр. літ., 10, 1957, 125).

2. Сюжетна лінія в літературному (найчастіше в драматичному) творі, що відзначається складністю та напруженістю дії.

Фабула роману [«Господарство доктора Гальванеску» ] була сповнена різних жахів, карколомних пригод, хвилюючих несподіванок і заплетена в складну інтригу (Смолич, VI, 1959, 23);

П’єси М. Ірчана мають гостру драматичну інтригу, дія в них розгортається напружено (Укр. рад. драм.., 1957, 28)

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтрига — [інтрига] -гие, д. і м. -из'і Орфоепічний словник української мови
  2. інтрига — Кирина, обмова, підкоп Словник чужослів Павло Штепа
  3. інтрига — рос. интрига 1. Приховані зловмисні дії, підступи, наклепи. 2. Зав'язка, основна ситуація драми чи роману, навколо якої розвивається дія. Eкономічна енциклопедія
  4. інтрига — інтри́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. інтрига — • інтрига (франц. intrigue, від лат. intrico — заплутую) - складне, напружене розгортання подій у худож. творі, між персонажами якого відбувається боротьба, нерідко ускладнена підступними намірами, прихованими діями в досягненні мети. І., особливо у драм. Українська літературна енциклопедія
  6. інтрига — -и, ж. 1》 перев. мн. Приховані зловмисні дії, до яких удаються для досягнення якої-небудь мети; підступи. Плести інтриги. 2》 Сюжетна лінія в літературному (найчастіше драматичному) творі, що відзначається складністю та напруженістю дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. інтрига — інтри́га (франц. intrigue, від лат. intrico – заплутую, збиваю з пантелику) 1. Приховані зловмисні дії, підступи; наклепи. 2. Зав’язка, основна ситуація драми чи роману, навколо якої розвивається дія. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. інтрига — плести́ інтри́ги. Діяти підступно, прагнучи досягти певної мети. Стільки безглуздих інтриг плели кумоньки довкола його особи (Ірина Вільде). Фразеологічний словник української мови
  9. інтрига — ПІ́ДСТУП (ПІ́ДСТУПИ) (злий умисел, часто прикритий показною доброзичливістю), ІНТРИ́ГА, КА́ВЕРЗА розм., ПИ́НХВА заст., СПЛІТ заст.; ПІДКО́П (ПІДКІ́П), ПІДСИ́ДЖУВАННЯ (таємні дії, спрямовані проти кого-небудь). Словник синонімів української мови