1. Українська літературна енциклопедія

інтрига

інтри́га

• інтрига

(франц. intrigue, від лат. intrico — заплутую)

- складне, напружене розгортання подій у худож. творі, між персонажами якого відбувається боротьба, нерідко ускладнена підступними намірами, прихованими діями в досягненні мети. І., особливо у драм. творі, є важливим елементом композиції, по суті керуючи розвитком дії, від її зав'язки до кульмінації і завершення твору (п'єси "Сон князя Святослава" І. Франка. "Човен хитається" Я. Галана). іноді І. виступає другорядним компонентом головного худож. конфлікту (драм. поема "Ярослав Мудрий" І. Кочерги). І. сприяє драматизації худож. розповіді, динамічності сюжету, підтримує зацікавленість читача, інтригуючи його. Майстерність І. — гол. умова пригодницької і детективної літератури ("Господарство доктора Гальванеску" Ю. Смолича. "Шхуна „Колумб"" М Трублаїні) та ін.

М. Б. Короб.

Джерело: Українська літературна енциклопедія (A—Н) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інтрига — [інтрига] -гие, д. і м. -из'і Орфоепічний словник української мови
  2. інтрига — Кирина, обмова, підкоп Словник чужослів Павло Штепа
  3. інтрига — рос. интрига 1. Приховані зловмисні дії, підступи, наклепи. 2. Зав'язка, основна ситуація драми чи роману, навколо якої розвивається дія. Eкономічна енциклопедія
  4. інтрига — інтри́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. інтрига — -и, ж. 1》 перев. мн. Приховані зловмисні дії, до яких удаються для досягнення якої-небудь мети; підступи. Плести інтриги. 2》 Сюжетна лінія в літературному (найчастіше драматичному) творі, що відзначається складністю та напруженістю дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. інтрига — інтри́га (франц. intrigue, від лат. intrico – заплутую, збиваю з пантелику) 1. Приховані зловмисні дії, підступи; наклепи. 2. Зав’язка, основна ситуація драми чи роману, навколо якої розвивається дія. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. інтрига — плести́ інтри́ги. Діяти підступно, прагнучи досягти певної мети. Стільки безглуздих інтриг плели кумоньки довкола його особи (Ірина Вільде). Фразеологічний словник української мови
  8. інтрига — ПІ́ДСТУП (ПІ́ДСТУПИ) (злий умисел, часто прикритий показною доброзичливістю), ІНТРИ́ГА, КА́ВЕРЗА розм., ПИ́НХВА заст., СПЛІТ заст.; ПІДКО́П (ПІДКІ́П), ПІДСИ́ДЖУВАННЯ (таємні дії, спрямовані проти кого-небудь). Словник синонімів української мови
  9. інтрига — ІНТРИ́ГА, и, ж. 1. перев. мн. Приховані зловмисні дії, до яких удаються для досягнення якої-небудь; підступи. [Чирняк:] То, пане редактор, усе інтрига, чорна інтрига (Фр. Словник української мови в 11 томах